Літо зачинених дверей. Краматорськ стрімко перетворюється з прифронтового міста на фронтове

Краматорськ Донецької області — місто з давніми промисловими традиціями, відоме передусім як один із центрів металургії та машинобудування України. Тут десятиліттями працювали великі підприємства, які формували не лише економічний вигляд міста, а й життя кількох поколінь його мешканців. Природно, що саме промислові підприємства Краматорська є головною ціллю окупантів.

Не дивно, що багато хто повірив публікації авторитетного британського видання The Economist від 11 червня про те, що Новокраматорський машинобудівний завод (НКМЗ) — найбільше в Україні підприємство важкого машинобудування, що виробляє металургійне та гірничорудне обладнання, — остаточно евакуюється на Закарпаття, до міста Перечин. Буквально наступного дня менеджмент заводу випустив офіційне спростування. «ПрАТ "НКМЗ" не здійснює перенесення підприємства до міста Перечин, не переносить туди свої виробничі потужності та не реалізує проєкт переїзду підприємства до Закарпатської області», — йшлося в ньому.

Однак питання релокації, достатньо складної для такого великого заводу, залишалося на порядку денному, хоча публічно керівництво НКМЗ нічого з цього приводу не повідомляло. У коментарі «ОстроВу» голова заводської профспілки Павло Куліш підтвердив, що станом на початок серпня виробництво зупинене, а підприємство шукає варіанти переїзду до іншого регіону України. «І то ще під питанням, поки ще шукаємо місце, ще в пошуку», — уточнив він. На запитання, де зараз перебуває керівництво заводу, співрозмовник «ОстроВа» відповів ухильно: «І в Краматорську, і в пошуку…»

«Маленький Краматорськ» на Закарпатті

Як відомо, не лише НКМЗ славиться промисловим потенціалом Краматорська. Масштабне переселення великого бізнесу на Закарпаття справді відбулося. Йдеться про Краматорський завод важкого верстатобудування (КЗТС), ключовим власником якого є український підприємець, ексдепутат ВР Максим Єфімов. Релоціювалося й підприємство з виробництва електричних вітроелектростанцій «Фурлендер Віндтехнолоджі», яке контролює Владислав Єременко. У тому самому Перечині, про який писав The Economist, вони відомі під назвою Краматорський індустріальний парк.

Релокація найбільших заводів Донбасу розпочалася ще у 2022 році і, по суті, триває донині. Міський голова Перечина Іван Погоріляк розповів «ОстроВу», що на підприємствах-переселенцях працюють близько 3500 співробітників. Із них наразі лише близько 30% — мешканці Краматорська, решта приїхали із Запоріжжя, Дніпра та інших гарячих точок України. Він не виключає, що діаспора українського Донбасу буде чисельно зростати.

І справді, 1 червня 2026 року в Перечині почала працювати Амбулаторія загальної практики — сімейної медицини №14, яка змушена була цього спекотного літа залишити Краматорськ. За словами мера, вона зберігає свій попередній юридичний статус і передусім орієнтована на працівників Краматорського індустріального парку.

До речі, Перечин став новим домом не лише для робітників і менеджменту краматорських промислових гігантів. Слідом за бізнесом на Закарпаття потягнулася соціальна сфера. Так, одним із найуспішніших прикладів релокації навчальних закладів стало переміщення з прифронтової зони Донецької області до безпечного тилового регіону Першого Краматорського ліцею, здійснене в межах всеукраїнського проєкту «Пліч-о-пліч». 1 вересня 2025 року тут пролунав перший дзвоник для кількох сотень учнів. Хтось із них реально сів за парти у відремонтованих аудиторіях, інші поки що навчаються дистанційно. Кістяк педагогічного колективу становлять 27 краматорських учителів, які переїхали на нове місце. Освіту в ліцеї здобувають як місцеві діти, так і діти вимушених переселенців зі Сходу та Півдня України. Дитячий садок «Калинка» у Перечині теж краматорський — він евакуювався разом із ліцеєм.

Не залишився «маленький Краматорськ» на Закарпатті й без вищої освіти. У червні 2026 року ближче до машинобудівних виробництв рідного регіону, до міста Хуст, переїхала двічі релокована Донбаська державна машинобудівна академія (наказ МОН №267 від 16 лютого 2026 року). Чотири роки цей виш у Тернополі навчав студентів у дистанційному форматі. Тепер він поступово повертається до очної форми навчання. Планується, що академія готуватиме кваліфіковані інженерні кадри для релокованих підприємств, розгорнутих у західних регіонах України, тому цілком очікувано, що базою практики студентів стане Краматорський індустріальний парк.

Міський голова цього ще донедавна маловідомого невеликого містечка Іван Погоріляк не приховує, що Перечин дуже багато виграв від тісної дружби з Краматорськом. «Наша громада зараз є однією з найбільш фінансово забезпечених громад Закарпаття і навіть України, вона входить до першої сотні за розміром доходів на душу населення… Зараз пішли інвестиції в наше місто і, звичайно ж, податки», — розповів він кореспонденту «ОстроВа».

Виграли й забудовники — у місті розпочалося небачене раніше житлове будівництво. Наприкінці травня 2025 року під керівництвом колишньої заступниці мера Краматорська Тетяни Савченко було збудовано перший житловий комплекс для переселенців на 126 квартир. Триває будівництво й інших проєктів. У відділі продажу будівельної компанії «Градос Констракшн» «ОстроВу» розповіли, що, наприклад, житловий комплекс «Біла сакура» перебуває на завершальній стадії будівництва: «Через два, максимум, місяці буде введення в експлуатацію. Високий рівень готовності». Передбачено, що для працівників релокованих краматорських підприємств, які пропрацювали у Краматорському індустріальному парку шість місяців, під час купівлі діє знижка у 9%.

Тож не дивно, що за великий внесок у соціально-економічний розвиток Перечина Максим Єфімов у червні 2026 року став почесним громадянином цього міста.

Ситуація неоднозначна. Як кажуть, хтось втрачає, а хтось знаходить. Маленькому закарпатському містечку пощастило, але те, що через російську агресію здобув Перечин, — втратив Краматорськ.

Смачні точки Краматорська

Якщо великий бізнес, а також соціальні установи, які підтримує держава, можуть дозволити собі переїзд на нове місце, то середній і малий бізнес у Краматорську, який стрімко перетворюється з прифронтового міста на фронтове, просто закривається. Іншими словами — помирає.

Цього літа мешканці тимчасового адміністративного центру Донецької області втратили одразу кілька культових закладів, які до останніх днів зберігали прикмети довоєнного життя, стабільності та затишку. В умовах регулярних обстрілів і бомбардувань популярні точки громадського харчування та торгівлі втратили велику кількість клієнтів — місцеві мешканці залишають місто, а ті, хто залишився, переходять на дешевший формат кур’єрської доставки. Бізнес став нерентабельним, кафе, ресторани та магазини опинилися перед необхідністю закриття.

Так, 1 серпня власники популярного ресторану «Челентано» оголосили про припинення його роботи. «Це, мабуть, найважчий текст, який нам доводилося писати. Після багатьох років роботи ми змушені повідомити, що… наш заклад у Краматорську припиняє свою роботу», — йдеться у повідомленні ресторану у «Фейсбуці».

Бренд «Піца Челентано» зародився у Львові 1998 року. Невдовзі подібні піцерії за системою франчайзингу відкрилися по всій Україні. Зокрема, кілька точок з’явилося і в Краматорську. Фірмовий інтер’єр, іронічні слогани на стінах та можливість самому обирати начинку і конструювати свою піцу швидко зробили їх одними з найвпізнаваніших у місті. У «Челентано» призначали побачення, проводили сімейні свята, офісні працівники просто приходили сюди пообідати.

Російська агресія внесла свої корективи в роботу мережі. 1 червня 2026 року закрилася піцерія у Старому місті на вулиці Шкільній. Залишався лише флагманський заклад ресторанного формату на вулиці Парковій. Останній оплот бренду протримався лише два місяці…

Схожа історія сталася зі «Львівським круасаном». Кафе за франшизою відкрилося у 2020 році на вулиці Академічній у самому центрі Краматорська. Воно одразу полюбилося місцевим мешканцям. І було за що: свіжоспечені краматорські круасани із солоними та солодкими начинками нічим не поступалися оригінальним львівським. Після лютого 2022 року, коли Краматорськ став прифронтовим містом, «Львівський круасан» тривалий час залишався острівцем довоєнного світу, де можна було на деякий час забути про все, що відбувається навколо. Коли вимикали світло, кафе працювало на генераторах, героїчно переживало обстріли. А ось втрати постійних клієнтів і гостей міста не пережило. 1 серпня «Львівський круасан» зачинив свої двері…

31 липня востаннє обслужив клієнтів ще один старожил ресторанного бізнесу — «Rodina Cafe». Заклад на вулиці Академічній, у приміщенні колишнього однойменного кінотеатру, працював на ринку з другої половини 2010-х років. Неподалік від нього мешканці Краматорська любили здійснювати вечірній променад, а прогулянкова зона біля ресторану так і називалася — «Бродвей». Містяни кількох поколінь, окрім приємної прогулянки, могли посидіти на літній терасі біля фонтану, провести банкет на честь ювілею чи весілля. Заклад вирізнявся стильним інтер’єром і позиціонувався як ідеальне місце для сімейних вечерь, романтичних побачень та святкових подій. Так було до серпня 2026 року…

Про призупинення роботи, повне закриття або переїзд у липні–серпні заявили й інші популярні краматорські ресторани — «Baku» та кафе-переселенець із Харкова «Bee.F.ree», яке почало працювати у Краматорську влітку 2023 року.

В українській мережі Fedets Family Bakery «ОстроВу» розповіли, що їхня кав’ярня-пекарня «Франс.уа», яка працює у Краматорську за франшизою, станом на початок серпня ще відкрита для відвідувачів, а ось «Сімейна пекарня» не працює.

Загалом лише за останні тижні літа у Краматорську припинили роботу близько десятка закладів громадського харчування, перукарень та інших точок сфери послуг. До речі, поки що незрозумілою залишається ситуація, яка складається навколо популярного в місті сервісу доставки їжі MIXFOOD. На обох телефонах, номери яких розміщені на сайті кур’єрської служби, робот повідомляє, що ці «номери не обслуговуються». На сайті сервісу, через який краматорчани звикли робити замовлення, повідомляється, що «зараз немає закладів, які працюють». Офіційної інформації про його поточний статус немає.

Крім того, наприкінці липня в місті закрився один із ключових магазинів мережі Eva, розташований на вулиці Палацовій у самому центрі. Магазин одягу RELOAD повністю перейшов на онлайн-продажі з доставкою по Україні. У Краматорську, який колись був відомий єдиною в області «Академкнигою», книги більше не продаються — єдиний книжковий магазин у другій половині липня офіційно зачинився. З 9 серпня оголосив про закриття й провідний на півночі регіону Ветеринарний центр. Краматорська міська рада повідомила, що на початку серпня «з міркувань безпеки» було призупинено роботу чотирьох відділень «Укрпошти» — на проспекті Металургів та на вулицях Нижня, Софіївська й Депутатська. До цього в місті функціонувало 12 поштових відділень. 

Усе це неспростовно свідчить, що місто стрімко переходить у режим уже навіть не прифронтової, а жорстко фронтової інфраструктури.

PS. Краматорська міська рада повідомила, що у зв’язку із загостренням безпекової ситуації КНП "Станція переливання крові" з метою забезпечення безпеки працівників та населення призупиняє прийом донорів із 10 серпня 2026 року.

"Щиро дякуємо всім донорам та жителям Краматорська, які весь цей час своєю небайдужістю, добротою та готовністю допомагати рятували людські життя. Ваша безпека — безцінна. Висловлюємо щиру подяку колективу станції за самовіддану роботу в цей непростий час. Віримо, що зовсім скоро зустрінемося знову", — заявили у міськраді.

Водночас станції переливання крові — це не лише донори. Передусім це поранені українські бійці, які залишаються без підтримки дедалі більш обескровленого Краматорська.